Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Друзья, мои ловкие закладки, встаю на сцену! Сегодня я расскажу вам историю о том, как я купила МДМА и варила сырный борщ.
Сидите поудобнее и готовьтесь расколбаситься!
В один прекрасный летний день я услышала от своего куска Димона о новом креке, который завезли в город. Собравшись смелость в кулак, я решила попробовать это чудо.
Заказываю я по телефону эту прелесть и вижу — даже скидку дали, цена - как аппарат «2ЦБ» в районе моего трэпа. Время экономить, это я поняла.
Когда настала долгожданная встреча с продавцом, я была готова торчать от тяги — как белка в колесе. Наконец-то я получила свой маленький пептид, который так долго ждала.
Придя домой, я смотрю на этот маленький кусочек радости в своих руках. Возникает вопрос: «Как же я его применю?» И тут подсказал мне Димон — «ты же любишь сырный борщ! Зачем же искать что-то новое?»
Ох, какое великолепное сочетание! Мой крек, моя трэповая музыка и сырный борщ — идеальный тандем для того, чтобы расколбаситься по полной программе!
Передо мной встает важная задача — научиться варить этот борщ самой. Ну, хотя бы научиться не превратить кухню в бойню.
| Ингредиенты: |
Количество: |
| Магический крек |
1 порция |
| Сыр |
200 г |
| Картофель |
2 шт |
| Капуста |
1 шт |
| Морковь |
1 шт |
| Лук |
1 шт |
| Растительное масло |
2 ст. ложки |
| Соль, перец |
по вкусу |
С небольшими проблемами я только начинающий в этом деле. Но не отчаиваюсь, ведь наше дело правое — трэпить и варить борщ, с чем спорить?
Итак, приступим!
1. Магический крек аккуратно измельчаем до состояния пудры. Главное, чтобы не случилось неприятностей с нашими носочками, не так ли?
2. Картофель, капусту, морковь и лук нарезаем кубиками, чтобы в нашем борще были кусочки достаточно заметными, чтобы затащить их все в себя по полной.
3. На разогретой сковороде обжариваем лук до золотистого цвета. Не забываем крутиться в ритме трэпа, чтобы не пропустить этот момент!
4. Добавляем морковь, картофель и капусту. Продолжаем жарить, пока овощи не подрумянятся. В это время включаем свою любимую трэповую композицию и делаем небольшую паузу, чтобы закачаться в ритме.
5. Добавляем пудру от нашего крека и перемешиваем. Внезапно, все кусочки нашего борща начинают играть в ритме трэпа! Ура!
6. Наконец, добавляем воду, соль и перец по вкусу. Не забываем крепко зажать зубы, чтобы не начать трэпить самим собой от такого вкуса борща!
7. Готовим все это варево на среднем огне до кипения, а затем уменьшаем огонь и готовим еще около 15 минут. Это время, чтобы найти подходящую трэповую песню на радио и начать шевелиться под нее.
8. Выключаем плиту, даем нашему борщу немножко отдохнуть. Что вы думаете, наша кухня выжила этот трэповый эксперимент? Вот и я думаю то же самое!
Друзья, скажу я вам, что наш сырный борщ с кусочками крека — это настоящий взрыв вкусов! Я трэплю и пеку сырный борщ, и это самое прекрасное, что могло произойти со мной в этой жизни! Ловите вдохновение от наших закладок и никогда не переставайте трэпить!
Ну что же, друзья, надеюсь, моя история вас вдохновила. Всегда помните, что жизнь — это большая трэповая вечеринка, и ты сам выбираешь, когда и как начать веселиться!
Stay high and keep on трэпить!